Собрали:


2018 год: 3 065 320 грн
За 7 лет: 28 321 659 грн
Помочь

Відсоткова філантропія в Україні – реалії та перспективи

Відсоткова філантропія в Україні – реалії та перспективи
У всіх цивілізованих суспільствах в усі часи було заведено піклуватися про тих, хто потребує додаткової турботи та допомоги. Зазвичай потреби на соціальну сферу покриваються відрахуваннями платників податків і держава сама вирішує, як отримані кошти розподілити. А чому б не делегувати частину повноважень на самих громадян? Тим паче, що така практика успішно впроваджена та працює в країнах Східної Європи. Більш докладно про те, що таке відсоткова філантропія та чи є у неї перспективи розвитку в Україні, нам люб’язно погодився розповісти Президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук.

– Доброго дня, пане Олександре. Розкажіть нам, будь ласка, що таке відсоткова філантропія?

– Доброго дня. Під відсотковою філантропією розуміють механізм фінансової підтримки неприбуткових організацій у країнах Східної Європи. Він полягає в тому, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФ), має право переадресувати певний, встановлений законом, відсоток свого податку, який вже сплачено до відповідного бюджету, на суспільні потреби. Хтось хоче допомагати сирітському притулку, хтось – установі для літніх людей, треті – бездомним тваринам і т.п.
Суспільні потреби та отримувачі субсидії в кожній країні визначені законом згідно з існуючими пріоритетами, доцільністю та сформованою системою суспільно-корисних інституцій. Таким чином громадяни беруть участь в адмініструванні частини свого податку замість державних структур, впливаючи на прийняття рішень у державі та управління державою.

– Вочевидь, це значною мірою підсилює відчуття відповідальності та причетності до «великої» справи. А які ще позитивні наслідки впровадження відсоткової філантропії?

– Варто зазначити, що відсоткова філантропія має не лише так звану монетарну цінність, вона щей привносить демократичні принципи в суспільство та управління державою
Серед інших позитивних наслідків я б виділив такі:

• Покращення податкової дисципліни громадян
• Зростання довіри і поінформованості громадян про роботу громадського сектору
• Зростання довіри до влади, забезпечення участі громадськості у державній політиці
• Зростання відкритості та відповідальності неприбуткових організацій
• Децентралізація фінансових ресурсів, цільове фінансування проблем громади
• Зростання благодійництва загалом

– Ви говорили про те, що відсоткова філантропія розвинена у країнах Східної Європи. В яких саме?

– Відсоткова філантропія першою була запроваджена Угорщиною в 1996 р. Далі до ініціативи (після вивчення її позитивного впливу) приєднались Словаччина, Польща, Литва і Румунія. Наприкінці минулого року відповідний закон прийняли і в Молові. Також норма знаходиться на шляху до законодавчого закріплення у Чехії, Швейцарії, Японії та розглядається в Македонії.

– А як в Україні?

– Про відсоткову філантропію в Україні почали говорити ще з 2009 року. Саме тоді в рамках ІІ Екуменічного Соціального Тижня (міжнародний форум, який прагне, в тому числі і через прийняття законопроектів, покращення соціального добробуту нації, сприяє залученню громадянського суспільства до справедливої та солідарної державної політики та інтеграції України в міжнародний демократичний, мирний та екуменічний простір – ред.) у м. Львові було підготовлено законопроект щодо впровадження відсоткової філантропії в Україні. Автором законопроекту виступила посадовець Львівської міської ради Алєксєєва Наталія Ігорівна. Вказаний законопроект був підтриманий присутніми на заходах народними депутатами С. Курпілем, В. Стретовичем та П. Писарчуком, які зареєстрували законопроект у Верховній Раді України за номером 6055 від 10 лютого 2010 року. Проте, у зв'язку з прийняттям Податкового Кодексу України вказаний законопроект не кореспондувався з ним.

– Якою була подальша доля даного законопроекту?

– У 2012 році до питання впровадження відсоткової філантропії звернулася Асоціація благодійників України. Ми подивилися, чого не вистачає у законодавчому полі (тоді Закон про благодійність уже був прийнятий) та ініціювали створення робочої групи, яка напрацювала робочу версію проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки неприбуткових організацій», що регулював би механізми відсоткової філантропії.
На початку жовтня 2014 року законопроект був представлений на Координаційній раді, утвореній міністром Кабінету Міністрів України. На той час ідея відсоткової філантропії була схвально сприйнята українськими парламентарями. 12 лютого 2015 року група депутатів внесла до Верховної ради проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України №2122 (щодо підтримки неприбуткових організацій)», в якому прописано механізм відсоткової філантропії.
У ньому йде мова не лише про благодійні організації, а й про всі неприбуткові (громадські, релігійні тощо). Цей закон не є унікальним, він багато в чому повторює ті, що вже прийняті в Європі, у чомусь він навіть схожий на закон про церковний податок у Німеччині (податок, що стягується деякими релігійними громадами зі своїх членів і використовується для фінансування витрат громади. У Німеччині церковний податок стягується одночасно зі стягуванням прибуткового податку. Розмір податку становить близько 2-3% від оподатковуваного доходу громадянина – ред.)

– Яку схему впровадження відсоткової філантропії Ви пропонуєте?

– Згідно з нашими пропозиціями, 2% з податків з доходів громадян вони можуть спрямувати на підтримку тієї чи іншої неприбуткової організації.
У проекті закону дещо ускладнений момент адміністрування (там прописано, що податкова, власноруч розподіляє кошти за заявою платника). Ми напрацювали доповнення, які можуть бути враховані у другому читанні. Згідно з ними, людина зможе подати заяву у бухгалтерію, що хоче такий-то відсоток спрямувати на користь тієї чи іншої організації. У такому випадку адміністрування спроститься – кошти зможе спрямувати бухгалтерія чи керівник за заявою платника податків.

– Які реальні шанси, що Закон буде прийнято?

– Ми вважаємо, що закон, який вже напрацьований, варто приймати у першому читанні, а вже далі, коли буде друге читання, вносити правки і т.д. Маємо надію, що хоча б до кінця року його врешті приймуть. Адже від часу його розробки пройшло уже три роки. Зараз ми закликаємо наших друзів, партнерів, депутатів піднімати це питання та докласти всіх зусиль, щоб закон був прийнятий якомога швидше.
Враховуючи українські реалії, держава мала б відреагувати позитивно, адже на даний час рівень довіри суспільства до волонтерів та благодійники досить високий. До того ж потрібно усвідомити, що неприбуткові організації не «подарунок просять», а потребують фінансової підтримки для статусної діяльності. ТІ ж благодійники можуть суттєво допомогти самій державі як у медичній чи соціальній, так і інших сферах. Тому прийняття закону матиме лише плюси.

Автор Уляна Лисак

Читайте також: Прямая речь: Составляй Вы Мировой рейтинг благотворительности, какие вопросы задавали бы?