Зібрали:
2024 рік: 3 140 981 ₴14 років: 59 476 824 ₴
Патрік - за крок до перемоги
ЗІБРАНО 1 417 500 грн. ПРООПЕРОВАНО.
14 680 грн зібрано під час благодійного поетичного вечора – «Щастя чути».
63 578 гривень зібрано через Justgiving
Півторарічному Патріку Жукову з міста Миколаїв терміново необхідна кохлеарна імплантація на два вуха. Після інтенсивного курсу лікування антибіотиками у малюка повністю пропав слух.
Ще сім місяців тому Патрік відмінно чув, голосно сміявся і по-своєму белькотів. Але після операції на серці, яку малюк переніс в лютому 2018 року і інтенсивної пост-операційної терапії, Патрік перестав чути і бачити. Зір через кілька місяців відновився, а ось слуху - немає. Але щоб розповісти історію про те, як малюк і його батьки борються за відновлення здоров‘я, варто почати з самого початку...
Чому «Патрік»?
Чому «Патрік»? Мабуть, це питання батьки хлопчика - Катерина і Олександр Жукови - чують найчастіше, і на цей рахунок у сім‘ї є своя домашня «легенда». Розповідає Катя: «Коли я завагітніла, ми з Сашею не хотіли говорити стороннім про поповнення в родині заздалегідь, та ось наша старша дочка дев‘ятирічна Ксюша не вміє зберігати секрети. Щоб при доньці поговорити про дитинча, чоловік став жартома називати його «Патріком», так всю вагітність і повелося: «Патрік, Патрік...». Ми пояснили Ксюші, що це наш вигаданий персонаж, і вона повірила в нашу дорослу гру».
Малюк повинен був з‘явитись на світ влітку, в переддень свята Петра і Павла, і подружжя планували назвати його «Пашею». Але Катя народила раніше, і Сашко вирішив: раз дев‘ять місяців хлопчик був «Патріком», значить - так тому і бути, нехай їм і залишається. Бабусі і друзі не вірили спочатку, що й справді так назвали дитину, але Саша сфотографував свідоцтво про народження і в підтвердження показував фото.
Про ваду серця Жукови дізналися до народження дитини.
Народження малюка подружжя очікували з великим хвилюванням і боязкою надією: а раптом, всупереч прогнозам лікарів, все виявиться добре?... А прогнози, на жаль, були тривожні: на восьмому місяці вагітності Катя пішла на планове УЗД, в ході якого лікар виявила у дитини важкий порок серця. Для Каті і Саші це був страшний удар, шок, від якого хотілося скоріше оговтатися і діяти, лікувати малюка, віддати все, що завгодно, щоб його серце не здавалося, щоб їх хлопчик жив.
Лікарі наполягли на операції кесаревого розтину, і в червні Патрік з‘явився на світ, але не в рідному Миколаєві, а в Києві. З огляду на складність пороку, лікарі прийняли рішення терміново рятувати дитину, і вже через чотири години після народження Патрік знову опинився в руках хірургів: йому зробили першу операцію на серці. Але і після неї серце насилу скорочувалось, і хлопчика перевели в реанімацію - про прогнози на подальше навіть лікарі прагнули не говорити.
Катя розповідає, що в ті, найважчі для них дні, чоловік став для неї найбільшою опорою і показав себе найкращим в світі татом. Саша щодня бував у реанімації, вранці і пізно ввечері, дізнавався зведення про здоров‘я синочка, приїжджав до Каті в пологовий будинок і втішав її. Це величезне випробування ще більше згуртувало їх сім‘ю.
«Дякуємо» кардіологам.
Додому Катя з Патріком потрапили лише три місяці по тому. За цей час хлопчик переніс ще одну операцію на відкритому серці, довгий час перебував на штучній вентиляції легенів. Майже весь час лежав у реанімації. Але коли мама з сином виписались з лікарні, стало здаватися, що найважче залишилось позаду. І тут - новий удар. Через місяць на консультації лікарі порекомендували зробити ще одну операцію, тому що серце хлопчика скорочувалось все гірше. Згадуючи про той час, Катя хвилюється так, що у неї переривається голос, і все ж вона продовжує свою розповідь: «У листопаді (2017 р) ми поїхали до Києва... коли хірург подивився на УЗД, сказав: «Дитина не перенесе операцію, що не виживе. А без неї він проживе трошки довше. Ми довго просили все ж дати нам шанс і прооперувати Патрика. Ми лежали в відділенні Київської дитячої кардіології та хірургії, там дуже хороші доктора. Тиждень вони вирішували нашу долю, прокапали Патріку дуже сильні ліки, після чого все-таки ризикнули зробити операцію. 13 лютого 2018 року, її зробили - третю за рахунком, вона тривала 10 годин».
Реабілітація після цієї операції виявилась найважчою, хлопчик довгий час був підключений до апарату штучного кровообігу, і найголовніше: ніяк не міг самостійно задихати. Щоб змусити легені працювати, лікарям довелося застосувати всі новітні розробки, доступні нашій медицині. Весь цей час Катя і Саша знаходилися поруч з сином. Катя згадує, як страшно було дивитися на свою дитину в реанімації, підключену до трубок, по яким циркулювала його кров, як стискалося серце від думки, що дитині роблять боляче, і як моторошно чути в клініці про те, що хтось у відділенні недавно втратив свою дитину... на жаль, медицина не всесильна...
Патрік буде цілком здоровий.
З часу останньої операції минуло вже п‘ять місяців, і в той день, коли ми розмовляли з Катею, вона поділилась своєю радістю: Патрік вперше самостійно сіл. Він вже давно вдома, і - «спасибі» лікарям - в найближчі п‘ять-шість років родина може не турбуватися про його сердечко, і нові операції в кардіології ім до шкільного віку не загрожують. Хлопчику встановили штучний клапан, який розтягується в міру зростання серця, і воно працює нормально. Одужання Патріка - це велика перемога медиків, батьків і самого хлопчика - він володіє величезною життєвою силою і, без сумніву, зможе впоратися і з наслідками лікування.
Після операцій дитині вводили великі дози антибіотиків, які травмують слух, але на даний момент лікарі не вміють запобігти цим побічним реакціям. Лікування позначилось і на зорі, але воно вже відновилось, а ось слух ще належить повернути. Діагноз, поставлений дитині: сенсоневральна туговухість четвертого ступеня - виключає корекцію слуху звичайними слуховими апаратами. Проблему можна вирішити тільки за допомогою кохлеарних імплантів.
І зробити це потрібно якомога швидше, адже, не чуючи, малюк втрачає час на те, щоб почати вчитися говорити. Катя тривожиться через те, що малюк вже не сміється так голосно, як раніше, і не белькоче. Він носить дуже сильні слухові апарати, а й в них розрізняє тільки найгучніші звуки, а ось голосу мами, тата і сестри - не чує ... Лікарі кажуть, що через кілька місяців Патрік зовсім оговтається після перенесених операцій та розвиватиметься, як звичайна дитина. І вживлення кохлеарних імплантів на даний момент - найважливіший крок, який дозволить Патріку наздогнати своїх однолітків і рости, нічим не відрізняючись від інших хлопчаків.
Автор Ніна Філатова
Фото з особистого архіву родини
Професор, доктор медичних наук Мехмет Зія Озьєр, клініка Aсibadem (Туреччина): «Ми володіємо успішним досвідом в області кохлеарної імплантації маленьким пацієнтам, в тому числі і зі складними вадами розвитку. Для цього залучаємо різних фахівців нашого центру, що дозволяє врахувати всі без винятку проблеми зі здоров‘ям. Спочатку обстежуємо, вислухаємо думки всіх фахівців, підготуємо дитину до операції, а потім імплантуємо хлопчикові два імпланта - в ліве і праве вухо. Ми впевнені, що все пройде без ускладнень, Патрік буде добре чути».
Турецька клініка Aсibadem виставила рахунок на $ 50 000 (кохлеарна імплантація на два вуха). Це 1 400 000 грн. Таких грошей у рідних Патрика немає.
Дорогі друзі! Якщо ви вирішите врятувати Патріка Жукова, нехай вас не бентежить ціна порятунку. Будь-яке ваше пожертвування буде з вдячністю прийнято. Можна відправити пожертвування банківським переказом в Уфонд. Всі необхідні реквізити є в фонді. Можна скористатися і нашою системою електронних платежів, зробивши пожертвування з кредитної картки або електронною готівкою, в тому числі і з-за кордону.
Відгукнулися (взяли реквізити): 263 людини
Допомогли: 263 людини
Зібрано: 1 417 500 грн
26.06.2019
Патріку Жукову успішно виконана кохлеарна імплантація в клініці Aсibadem Бодрум (Туреччина). У ліве і праве вухо хлопчикові були імплантовані кохлеарні імпланти - пристрої, які приймають і розпізнають електромагнітні сигнали від закріпленого зовні мовного процесора. Операція пройшла успішно. Всі датчики дали позитивний «зворотний зв‘язок», імпланти підключені.
Ось що пише Катерина, мама Патріка: Привіт друзі. Три дня на вирішення всіх питань, збір валіз і всіх документів, дорога до Києва і нічний переліт і весь цей божевільний графік Патрік здав на відмінно. Ми в Бодрумі, два дня обстежень, консультації кардіологів, і ось цей день настав, сьогодні нашому хлопчикові зробили операцію. Операція тривала п‘ять годин, проблем під час операції не було, всі електроди відповіли, Патрік вже з нами. Дякуємо всім, хто не пройшов повз нашої історії і повірив у нашого Патрика. Дякуємо всім, хто допомагав і підтримував нашу сім‘ю, хто вірив разом з нами в чудеса і в нашу мрію. Спасибі всім всім!!!
Прийміть і нашу вдячність друзі! Ми і далі будемо стежити за долею Патріка.
14 680 грн зібрано під час благодійного поетичного вечора – «Щастя чути».
63 578 гривень зібрано через Justgiving
Півторарічному Патріку Жукову з міста Миколаїв терміново необхідна кохлеарна імплантація на два вуха. Після інтенсивного курсу лікування антибіотиками у малюка повністю пропав слух.
Ще сім місяців тому Патрік відмінно чув, голосно сміявся і по-своєму белькотів. Але після операції на серці, яку малюк переніс в лютому 2018 року і інтенсивної пост-операційної терапії, Патрік перестав чути і бачити. Зір через кілька місяців відновився, а ось слуху - немає. Але щоб розповісти історію про те, як малюк і його батьки борються за відновлення здоров‘я, варто почати з самого початку...
Чому «Патрік»?
Чому «Патрік»? Мабуть, це питання батьки хлопчика - Катерина і Олександр Жукови - чують найчастіше, і на цей рахунок у сім‘ї є своя домашня «легенда». Розповідає Катя: «Коли я завагітніла, ми з Сашею не хотіли говорити стороннім про поповнення в родині заздалегідь, та ось наша старша дочка дев‘ятирічна Ксюша не вміє зберігати секрети. Щоб при доньці поговорити про дитинча, чоловік став жартома називати його «Патріком», так всю вагітність і повелося: «Патрік, Патрік...». Ми пояснили Ксюші, що це наш вигаданий персонаж, і вона повірила в нашу дорослу гру».
Малюк повинен був з‘явитись на світ влітку, в переддень свята Петра і Павла, і подружжя планували назвати його «Пашею». Але Катя народила раніше, і Сашко вирішив: раз дев‘ять місяців хлопчик був «Патріком», значить - так тому і бути, нехай їм і залишається. Бабусі і друзі не вірили спочатку, що й справді так назвали дитину, але Саша сфотографував свідоцтво про народження і в підтвердження показував фото.Про ваду серця Жукови дізналися до народження дитини.
Народження малюка подружжя очікували з великим хвилюванням і боязкою надією: а раптом, всупереч прогнозам лікарів, все виявиться добре?... А прогнози, на жаль, були тривожні: на восьмому місяці вагітності Катя пішла на планове УЗД, в ході якого лікар виявила у дитини важкий порок серця. Для Каті і Саші це був страшний удар, шок, від якого хотілося скоріше оговтатися і діяти, лікувати малюка, віддати все, що завгодно, щоб його серце не здавалося, щоб їх хлопчик жив.
Лікарі наполягли на операції кесаревого розтину, і в червні Патрік з‘явився на світ, але не в рідному Миколаєві, а в Києві. З огляду на складність пороку, лікарі прийняли рішення терміново рятувати дитину, і вже через чотири години після народження Патрік знову опинився в руках хірургів: йому зробили першу операцію на серці. Але і після неї серце насилу скорочувалось, і хлопчика перевели в реанімацію - про прогнози на подальше навіть лікарі прагнули не говорити.
Катя розповідає, що в ті, найважчі для них дні, чоловік став для неї найбільшою опорою і показав себе найкращим в світі татом. Саша щодня бував у реанімації, вранці і пізно ввечері, дізнавався зведення про здоров‘я синочка, приїжджав до Каті в пологовий будинок і втішав її. Це величезне випробування ще більше згуртувало їх сім‘ю.
«Дякуємо» кардіологам.
Додому Катя з Патріком потрапили лише три місяці по тому. За цей час хлопчик переніс ще одну операцію на відкритому серці, довгий час перебував на штучній вентиляції легенів. Майже весь час лежав у реанімації. Але коли мама з сином виписались з лікарні, стало здаватися, що найважче залишилось позаду. І тут - новий удар. Через місяць на консультації лікарі порекомендували зробити ще одну операцію, тому що серце хлопчика скорочувалось все гірше. Згадуючи про той час, Катя хвилюється так, що у неї переривається голос, і все ж вона продовжує свою розповідь: «У листопаді (2017 р) ми поїхали до Києва... коли хірург подивився на УЗД, сказав: «Дитина не перенесе операцію, що не виживе. А без неї він проживе трошки довше. Ми довго просили все ж дати нам шанс і прооперувати Патрика. Ми лежали в відділенні Київської дитячої кардіології та хірургії, там дуже хороші доктора. Тиждень вони вирішували нашу долю, прокапали Патріку дуже сильні ліки, після чого все-таки ризикнули зробити операцію. 13 лютого 2018 року, її зробили - третю за рахунком, вона тривала 10 годин».
Реабілітація після цієї операції виявилась найважчою, хлопчик довгий час був підключений до апарату штучного кровообігу, і найголовніше: ніяк не міг самостійно задихати. Щоб змусити легені працювати, лікарям довелося застосувати всі новітні розробки, доступні нашій медицині. Весь цей час Катя і Саша знаходилися поруч з сином. Катя згадує, як страшно було дивитися на свою дитину в реанімації, підключену до трубок, по яким циркулювала його кров, як стискалося серце від думки, що дитині роблять боляче, і як моторошно чути в клініці про те, що хтось у відділенні недавно втратив свою дитину... на жаль, медицина не всесильна...Патрік буде цілком здоровий.
З часу останньої операції минуло вже п‘ять місяців, і в той день, коли ми розмовляли з Катею, вона поділилась своєю радістю: Патрік вперше самостійно сіл. Він вже давно вдома, і - «спасибі» лікарям - в найближчі п‘ять-шість років родина може не турбуватися про його сердечко, і нові операції в кардіології ім до шкільного віку не загрожують. Хлопчику встановили штучний клапан, який розтягується в міру зростання серця, і воно працює нормально. Одужання Патріка - це велика перемога медиків, батьків і самого хлопчика - він володіє величезною життєвою силою і, без сумніву, зможе впоратися і з наслідками лікування.
Після операцій дитині вводили великі дози антибіотиків, які травмують слух, але на даний момент лікарі не вміють запобігти цим побічним реакціям. Лікування позначилось і на зорі, але воно вже відновилось, а ось слух ще належить повернути. Діагноз, поставлений дитині: сенсоневральна туговухість четвертого ступеня - виключає корекцію слуху звичайними слуховими апаратами. Проблему можна вирішити тільки за допомогою кохлеарних імплантів.
І зробити це потрібно якомога швидше, адже, не чуючи, малюк втрачає час на те, щоб почати вчитися говорити. Катя тривожиться через те, що малюк вже не сміється так голосно, як раніше, і не белькоче. Він носить дуже сильні слухові апарати, а й в них розрізняє тільки найгучніші звуки, а ось голосу мами, тата і сестри - не чує ... Лікарі кажуть, що через кілька місяців Патрік зовсім оговтається після перенесених операцій та розвиватиметься, як звичайна дитина. І вживлення кохлеарних імплантів на даний момент - найважливіший крок, який дозволить Патріку наздогнати своїх однолітків і рости, нічим не відрізняючись від інших хлопчаків.
Автор Ніна Філатова
Фото з особистого архіву родини
Професор, доктор медичних наук Мехмет Зія Озьєр, клініка Aсibadem (Туреччина): «Ми володіємо успішним досвідом в області кохлеарної імплантації маленьким пацієнтам, в тому числі і зі складними вадами розвитку. Для цього залучаємо різних фахівців нашого центру, що дозволяє врахувати всі без винятку проблеми зі здоров‘ям. Спочатку обстежуємо, вислухаємо думки всіх фахівців, підготуємо дитину до операції, а потім імплантуємо хлопчикові два імпланта - в ліве і праве вухо. Ми впевнені, що все пройде без ускладнень, Патрік буде добре чути».
Турецька клініка Aсibadem виставила рахунок на $ 50 000 (кохлеарна імплантація на два вуха). Це 1 400 000 грн. Таких грошей у рідних Патрика немає.
Дорогі друзі! Якщо ви вирішите врятувати Патріка Жукова, нехай вас не бентежить ціна порятунку. Будь-яке ваше пожертвування буде з вдячністю прийнято. Можна відправити пожертвування банківським переказом в Уфонд. Всі необхідні реквізити є в фонді. Можна скористатися і нашою системою електронних платежів, зробивши пожертвування з кредитної картки або електронною готівкою, в тому числі і з-за кордону.
Відгукнулися (взяли реквізити): 263 людини
Допомогли: 263 людини
Зібрано: 1 417 500 грн
26.06.2019
Патріку Жукову успішно виконана кохлеарна імплантація в клініці Aсibadem Бодрум (Туреччина). У ліве і праве вухо хлопчикові були імплантовані кохлеарні імпланти - пристрої, які приймають і розпізнають електромагнітні сигнали від закріпленого зовні мовного процесора. Операція пройшла успішно. Всі датчики дали позитивний «зворотний зв‘язок», імпланти підключені.
Ось що пише Катерина, мама Патріка: Привіт друзі. Три дня на вирішення всіх питань, збір валіз і всіх документів, дорога до Києва і нічний переліт і весь цей божевільний графік Патрік здав на відмінно. Ми в Бодрумі, два дня обстежень, консультації кардіологів, і ось цей день настав, сьогодні нашому хлопчикові зробили операцію. Операція тривала п‘ять годин, проблем під час операції не було, всі електроди відповіли, Патрік вже з нами. Дякуємо всім, хто не пройшов повз нашої історії і повірив у нашого Патрика. Дякуємо всім, хто допомагав і підтримував нашу сім‘ю, хто вірив разом з нами в чудеса і в нашу мрію. Спасибі всім всім!!!
Прийміть і нашу вдячність друзі! Ми і далі будемо стежити за долею Патріка.